• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Звернення громадян

Графік прийому громадян

в Барвінківській філії арвінківського ліцею№1 на 2021/2022 навчальний рік

Адреса для письмових звернень громадян: вул.Шевченка, буд.86, м.Барвінкове, Харківська обл., 64703, Україна

Телефон для довідок за зверненнями громадян: (05757) 4-11-01

Е-mail: zosh4@meta.ua

№ п/п Посада працівника Прізвище, ім’я, по батькові Дні та години прийому Місце прийому (адреса), контактний телефон
1 Завідувач філії Молгачова Людмила Анатоліївна Щопонеділка з 9⁰⁰ до 14⁰⁰ Щосереди з 9⁰⁰ до 14⁰⁰ м.Барвінкове, вул.Шевченка, 86 тел. 4-11-01

Номенклатура справ по роботі з кадрами та громадянами

1 2 3 4 5
08. Робота з кадрами та громадянами
08-01 Накази начальника відділу освіти ра­йонної державної адміністрації з осо­бового складу (копії) Доки не мине по­треба
08-02 Накази директора школи з особового складу 75 р., ст. 16 6
08-03 Особові справи працівників школи 75 р.ст.493в ' Після звільнення
08-04 Посадові та робочі інструкції працівників школи 5 р.1, ст. 43 1 Після заміни новими
08-05 Особові картки робітників школи (ф.П-2) 75 р.1 ст. 499 1 Після звільнення
08-06 Трудові книжки працівників школи До запи­тання, не затребувані не менше 50 р., ст. 508
08-07 Документи (звіти, біографічні довідки тощо) щодо роботи з кадровим резер­вом 5 р., ст. 525е
08-08 Документи (подання, характеристики, звіти тощо) про подання на нагород­ження працівників державними, відомчими, регіональними та районни­ми відзнаками 75 р., ст. 654 б
08-09 Списки військовозобов'язаних працівників школи 1р., ст. 669
08-10 Журнал обліку особових справ працівників школи 75 р., ст. 528
08-11 Журнал реєстрації наказів директора школи з особового складу 75 р., ст. 121 б
08-12 Журнал реєстрації пропозицій, заяв, скарг громадян 5 р., ст. 124
08-13 Журнали обліку трудових книжок і вкладок до них Зр., ст. 511
08-14 Журнал обліку медичних книжок Зр.
08-15 Номенклатура справ по роботі з кадра­ми та громадянами (витяг) зр.1 ст.112 в 1 Після заміни новою та за умов передавання справ до архівно­го підрозділу шко ли

Звернення громадян

Дата прийому Хто приймає ПІБ, адреса чи місце роботи, категорія (соцюстан) громадянина Порушені питання Кому доручено розгляд змісту, термін виконання Наслідки розгляду, дата одержання, відповіді від виконавця
Короткий зміст Індекс
28.08.2014 Молгачова Л.А. директор Чернов В.В Про надання дубліката Молгачова Л.А. надано
12.02.2016 Молгачова Л.А. директор Волошина Т.В. Про надання дубліката атестата Молгачова Л.А. надано
02.03.2017 Молгачова Л.А. директор Левченко Надія Миколаївна працевлаштування 150 Молгачова Л.А. Відмовлено у зв'язку з відсутністю вакансій

Класифікатор звернень громадян

І. Характеристика звернення 1. За формою надходження

1.1. Поштою

1.2. На особистому прийомі

1.3. Через уповноважену особу

1.4. Через органи влади

1.5. Через засоби масової інформації

1.6. Від інших органів, установ, організацій

2. За ознакою надходження

2.1. Первинне

2.2. Повторне

2.3. Дублетне

2.4. Неодноразове

2.5. Масове

З. За видами

3.1. Пропозиція (зауваження)

3.2. Заява (клопотання)

3.3. Скарга

4. За статтю авторів звернень

4.1. Чоловіча

4.2. Жіноча

5. За суб'єктом

5.1. Індивідуальне

5.2. Колективне

5.3. Анонімне

6. За типом

6.1. Телеграма

6.2. Лист

6.3. Усне

7. За категоріями авторів звернень

1. Учасник війни

2. Дитина війни

3. Інвалід Великої Вітчизняної війни

4. Інвалід війни

5. Учасник бойових дій

6. Ветеран праці

7. Інвалід І групи

8. Інвалід II групи

9. Інвалід III групи

10. Дитина-інвалід

11. Одинока мати

12. Мати-героїня

13. Багатодітна сім'я

14. Особа, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи

15. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

16. Герой України

17. Герой Радянського Союзу

18. Герой Соціалістичної Праці

19. Дитина

20. Інші категорії

8. За соціальним станом авторів звернень

1. Пенсіонер

2. Робітник , 3. Селянин

4. Працівник бюджетної сфери

5. Державний службовець

6. Військовослужбовець

7. Підприємець

8. Безробітний

9. Учень, студент

10. Служитель релігійної організації

8.11. Особа, що позбавлена волі; особа, воля якої обмежена

8.12. Інші

9. За результатами розгляду

9.1. Вирішено позитивно

9.2. Відмовлено у задоволенні

9.3. Дано роз'яснення

9.4. Звернення, що повернуто авторові відповідно до статей 5 і 7 Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР )

9.5. Звернення, що пересилається за належністю відповідно до статті 7 Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР )

9.6. Звернення, що не підлягає розгляду відповідно до статей 8 і 17 Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР )

II. Основні питання, що порушуються у зверненнях громадян

Індекс | Зміст питання

------ +----------------------------------

010 |Промислова політика

020 |Аграрна політика і земельні відносини

---- +-------------------------------------

030 |Транспорт і зв'язок

040 |Економічна, цінова, інвестиційна, зовнішньоекономічна, І регіональна політика та будівництво, підприємництво

050 |Фінансова, податкова, митна політика

---- +------------------------------------

060 |Соціальний захист
---- +------------------------------------

070 |Праця і заробітна плата

080 |Охорона здоров'я

---- +-----------------------

090 |Комунальне господарство

---- +-----------------------

100 |Житлова політика

110 |Екологія та природні ресурси

---- +-----------------------------------------------

120 |Забезпечення дотримання законності та охорони

І правопорядку, реалізація прав і свобод громадян

130 |Сім'я, діти, молодь, ґендерна рівність, фізична культура І і спорт

140 |Культура та культурна спадщина, туризм

---- +----------------------------------------------

150 |Освіта, наукова, науково-технічна, інноваційна діяльність та інтелектуальна власність

160 |Інформаційна політика, діяльність засобів масової інформації

---- +-------------------------------------------------------

170 |Діяльність об'єднань громадян, релігія та міжконфесійні

І відносини
---- +-------------------------------------------------------

180 |Діяльність Верховної Ради України, Президента України та

І Кабінету Міністрів України
---- +-------------------------------------------------------

190 |Діяльність центральних органів виконавчої влади
---- +-------------------------------------------------------

200 |Діяльність місцевих органів виконавчої влади
---- +-------------------------------------------------------

210 |Діяльність органів місцевого самоврядування
---- +-------------------------------------------------------

220 |Обороноздатність, суверенітет, міждержавні і

І міжнаціональні відносини
---- +-------------------------------------------------------

230 |Державне будівництво, адміністративно-територіальний

І устрій
---- +-------------------------------------------------------

240 І Інше

Примітка. За відповідним індексом можуть визначатися додаткові питання у його межах, наприклад від 010 до 019.

{ Розділ із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1338 ( 1338-2009-п ) від 08.12.2009, N 1126 ( 1126-2011-п ) від 02.11.2011 }

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 24 вересня 2008 р. N 858

ЗМІНА,

що вноситься у додаток 4 до Інструкції з діловодства

за зверненнями громадян в органах державної влади

і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян,

на підприємствах, в установах, організаціях незалежно

 

відформвласності, взасобахмасовоїінформації

( 348-97-п)

У розділі "Реєстраційно-контрольна картка" (лицьовий бік) позицію

"Індекси питання заповнюються відповідно до форми статистичного і підпитання звіту про розгляд звернень громадян в

організаціях згідно з переліком питань і підпитань, визначених відповідними організаціями"

замінити такою позицією:

"Індекси основних заповнюються за основними питаннями, що

і додаткових порушуються у зверненнях громадян і визначені

питань у Класифікаторі звернень громадян,

затвердженому постановою Кабінету Міністрів

України від 24 вересня 2008 р.

N 858, та додатковими питаннями, визначеними

відповідними організаціями".

 ЗАКОН УКРАЇНИ   Про звернення громадян   ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 47, ст.256 )   { Вводиться в дію Постановою ВР 
N 394/96-ВР від 02.10.96, ВВР, 1996, N 47, ст.257 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 653-XIV ( 653-14 ) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.219
N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003, ВВР, 2004, N 13, ст.181
N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005, ВВР, 2005, N 11, ст.200
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511
N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011, ВВР, 2012, N 27, ст.276
N 4452-VI ( 4452-17 ) від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 50, ст.564
N 5477-VI ( 5477-17 ) від 06.11.2012, ВВР, 2013, N 50, ст.693
N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }
Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами
України наданого їм Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права
вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно
до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати
недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і
громадських органів. Закон забезпечує громадянам України
можливості для участі в управлінні державними і громадськими
справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади
і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і
законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Звернення громадян
Громадяни України мають право звернутися до органів державної
влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств,
установ, організацій незалежно від форм власності, засобів
масової інформації, посадових осіб відповідно до їх
функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та
пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або
клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних,
політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про
їх порушення.
Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і
державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу
Державної кримінально-виконавчої служби України мають право
подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності. { Частина друга статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009 }
Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на
її території, мають таке ж право на подання звернення, як і
громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними
договорами.
Стаття 2. Законодавство про звернення громадян
Законодавство України про звернення громадян включає цей
Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до
Конституції України та цього Закону.
Звернення вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних
осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми
розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему
гарантування вкладів фізичних осіб. { Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 4452-VI
( 4452-17 ) від 23.02.2012 }
Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій
або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і
скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де
висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів
державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів,
посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання
суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової
основи державного і громадського життя, соціально-культурної та
інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про
сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним
законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення
чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств,
установ, організацій незалежно від форм власності, народних
депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також
висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання -
письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного
статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист
законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю),
рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових
осіб.
Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути
оскаржені
До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені,
належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина
(групи громадян);
створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і
законних інтересів чи свобод;
незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або
його незаконно притягнуто до відповідальності.
Стаття 5. Вимоги до звернення
Звернення адресуються органам державної влади і місцевого
самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно
від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до
повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові,
місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання,
зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Звернення може бути усним (викладеним громадянином і
записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим,
надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного
органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці
повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне),
так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником
(заявниками) із зазначенням дати.
Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається
заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять
днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених
частиною першою статті 7 цього Закону.
Звернення про надання безоплатної правової допомоги
розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання
безоплатної правової допомоги. { Статтю 5 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 5477-VI
( 5477-17 ) від 06.11.2012 }
Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них
Громадяни мають право звертатися до органів державної влади,
місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб
українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них
оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі
рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою
спілкування заявника.
Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому
порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з
посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік,
віросповідання, національність громадянина, незнання мови
звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади,
місцевого самоврядування, підприємствами, установами,
організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян
або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень,
воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за
належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що
повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо
звернення не містить даних, необхідних для прийняття
обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же
термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим
органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не
підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо
встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом
від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо
перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду
яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб,
визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає
керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала
звернення.
Стаття 9. Заборона переслідування громадян за подання
звернення і неприпустимість примушування їх до
його подання
Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за
подання звернення до органів державної влади, місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб за критику у
зверненні їх діяльності та рішень.
Ніхто не може бути примушений до подання власного чи
підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку
звернень інших осіб чи організацій.
Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у
зверненнях
Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей
про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що
становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом,
та іншої інформації, якщо це ущемлює права і законні інтереси
громадян. Не допускається з'ясування даних про особу громадянина,
які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в
усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає
розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.
Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення
інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення
до вирішення справи.
Стаття 11. Звернення до об'єднань громадян
Одержані об'єднаннями громадян звернення із зауваженнями і
пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об'єднаннями та
їх органами відповідно до статутів об'єднань, а заяви і скарги на
ущемлення чи порушення ними прав громадян - згідно з цим Законом.
Стаття 12. Сфера застосування цього Закону
Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і
скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним,
цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством
про захист економічної конкуренції, законами України "Про
судоустрій і статус суддів" ( 2453-17 ) та "Про доступ до судових
рішень" ( 3262-15 ), Кодексом адміністративного судочинства
України" ( 2747-15 ). { Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законами N 653-XIV
( 653-14 ) від 13.05.99, N 1294-IV ( 1294-15 ) від 20.11.2003,
N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011, N 245-VII ( 245-18 ) від
16.05.2013 }
Стаття 13. Діловодство щодо звернень громадян
Діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який
встановлюється Кабінетом Міністрів України ( 348-97-п ).
Розділ II
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН
Стаття 14. Розгляд пропозицій (зауважень) громадян
Органи державної влади і місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути
пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати
розгляду.
Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв
Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни
розглядаються першими керівниками державних органів, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій
особисто.
Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх
посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до
повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані
об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них
факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і
забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки
розгляду заяв (клопотань).
Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв
Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни
розглядаються першими керівниками державних органів, органів
місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій
особисто.
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в
обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і
до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах
(клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує
його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві
(клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з
посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із
роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Стаття 16. Розгляд скарг громадян
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу
місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації,
об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи
подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій
особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду
відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого
органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням -
безпосередньо до суду.
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці,
інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими
керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування,
підприємств, установ і організацій особисто.
Скарги на рішення загальних зборів членів колективних
сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств,
юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також
на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену
на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних
осіб подається їх законними представниками.
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням,
оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою
особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює
правозахисну діяльність.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії
рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші
документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду
повертаються громадянину.
Стаття 17. Термін подання скарги
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до
органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з
моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу
ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з
порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений
органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в
разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в
термін, передбачений законодавством України.
Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів
державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ,
організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян,
засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи
скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті
органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового
колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію,
оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи
скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання
таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом
порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, об'єднань громадян,
засобів масової інформації, їх керівників та
інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг
Органи державної влади і місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та
інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до
відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це
мотивовану постанову; ( Частину першу статті 19 доповнено абзацом
згідно із Законом N 2384-IV ( 2384-15 ) від 20.01.2005 )
на прохання громадянина запрошувати його на засідання
відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках,
передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають
закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до
припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови,
які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання
прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки
заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом
порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в
результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати
питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено
порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний
термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого
самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за
місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити
порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг
іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи
скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх
породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про
хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд
звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ
службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу,
в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги
абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше
одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують
додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти
днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити
порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного
органу, підприємства, установи, організації або його заступник
встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що
повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний
термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може
перевищувати сорока п'яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду
може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством
пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення
Органи державної влади, місцевого самоврядування,
підприємства, установи, організації незалежно від форм власності,
об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення
громадян, не стягуючи плати.
Стаття 22. Особистий прийом громадян
Керівники та інші посадові особи органів державної влади,
місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій
незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані
проводити особистий прийом громадян.
Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у
зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання.
Графіки прийому доводяться до відома громадян.
Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого
самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях
незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається
їх керівниками.
Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на
особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку,
що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину
повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.
Стаття 23. Організація прийому громадян вищими посадовими
особами
Вищі посадові особи держави - Президент України, Голова
Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України - здійснюють
прийом у встановленому ними порядку.
Розділ III
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА
ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН
Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення
законодавства про звернення громадян
Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну,
адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену
законодавством України.
Стаття 25. Відшкодування збитків громадянину у зв'язку з
порушенням вимог цього Закону при розгляді його
скарги
У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які
прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина,
відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з
поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у
зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного
органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення
витрат розглядаються в судовому порядку.
Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним
законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані
неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при
розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових)
збитків у грошовому виразі визначається судом.
Стаття 26. Відповідальність громадян за подання звернень
протиправного характеру
Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи,
дискредитацію органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб,
керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання
національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне
за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Стаття 27. Відшкодування витрат по перевірці звернень, які
містять завідомо неправдиві відомості
Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого
самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно
від форм власності, об'єднанням громадян, засобами масової
інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо
неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за
рішенням суду.
Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про
звернення громадян
Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян
відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України,
народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів
України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України,
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та
Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та
Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради
та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо
підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.
Стаття 29. Прокурорський нагляд за дотриманням законодавства
про звернення громадян
Нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян
здійснюється Генеральним прокурором України та підпорядкованими
йому прокурорами. Відповідно до наданих їм чинним законодавством
повноважень вони вживають заходів до поновлення порушених прав,
захисту законних інтересів громадян, притягнення порушників до
відповідальності.
 КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ   ПОСТАНОВА 
від 14 квітня 1997 р. N 348
Київ
Про затвердження Інструкції з діловодства
за зверненнями громадян в органах державної
влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях
громадян, на підприємствах, в установах,
організаціях незалежно від форм власності,
в засобах масової інформації
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
N 1153 ( 1153-97-п ) від 17.10.97
N 858 ( 858-2008-п ) від 24.09.2008
N 26 ( 26-2011-п ) від 19.01.2011 }
Відповідно до статті 13 Закону України "Про звернення
громадян" ( 393/96-ВР ) Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Інструкцію з діловодства за зверненнями
громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування,
об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях
незалежно від форм власності, в засобах масової інформації
(додається).
{ Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 1153
( 1153-97-п ) від 17.10.97 }
3. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію по веденню
діловодства по пропозиціях, заявах і скаргах громадян у
республіканських міністерствах і відомствах УРСР, виконкомах
місцевих Рад народних депутатів, на підпорядкованих їм
підприємствах, в установах і організаціях, затверджену постановою
Ради Міністрів УРСР від 27 квітня 1982 р. N 210 (ЗП УРСР, 1982 р.,
N 5, ст. 47).

Прем'єр-міністр України П.ЛАЗАРЕНКО
Інд.41
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 14 квітня 1997 р. N 348

ІНСТРУКЦІЯ
з діловодства за зверненнями громадян в
органах державної влади і місцевого
самоврядування, об'єднаннях громадян, на
підприємствах, в установах, організаціях
незалежно від форм власності, в засобах
масової інформації
1. Діловодство за пропозиціями (зауваженнями), заявами
(клопотаннями) і скаргами громадян в органах державної влади і
місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах,
в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах
масової інформації (далі - організаціях) ведеться окремо від інших
видів діловодства і покладається на спеціально призначених для
цього посадових осіб чи на підрозділ службового апарату. Порядок ведення діловодства за зверненнями громадян, які
містять відомості, що становлять державну або іншу таємницю, яка
охороняється законом, визначається спеціальними
нормативно-правовими актами. Особисту відповідальність за стан діловодства за зверненнями
громадян несуть керівники організацій.
2. Усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні
прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження
на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення
персональними комп'ютерами (додаток N 1), або в журналах (додаток
N 2). Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією,
заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на
картках, у журналах (додаток N 3) або за допомогою
електронно-обчислювальної техніки. Журнальна форма реєстрації пропозицій, заяв і скарг та обліку
особистого прийому громадян допускається в організаціях з річним
обсягом надходження до 600 пропозицій, заяв та скарг і такою ж
кількістю звернень громадян на особистому прийомі. Письмові пропозиції, заяви і скарги, подані на особистому
прийомі, також підлягають централізованій реєстрації на
реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення
персональними комп'ютерами, або в журналах (додатки N 1 і 2). Реєстраційно-контрольна картка, журнал реєстрації пропозицій,
заяв і скарг, картка (журнал) обліку особистого прийому громадян
ведуться згідно з вказівками щодо їх заповнення (додаток N 4). Автоматизовані реєстрація пропозицій, заяв і скарг та облік
особистого прийому громадян здійснюються з
реєстраційно-контрольних форм шляхом введення в персональний
комп'ютер таких елементів: дата надходження звернення; прізвище,
ім'я, по батькові, категорія (соціальний стан) заявника; звідки
одержано звернення, дата, індекс, контроль; порушені питання -
короткий зміст, індекси; зміст і дата резолюції, прізвище автора,
виконавець, термін виконання; дата надіслання, індекс і зміст
документа, прийняті рішення, дата зняття з контролю; номер справи
за номенклатурою. Автоматизована реєстрація обліку особистого прийому громадян
шляхом прямого введення в персональний комп'ютер здійснюється за
допомогою таких елементів: дата прийому, хто приймає; прізвище,
ім'я, по батькові, адреса, місце роботи, категорія (соціальний
стан) заявника; порушені питання - короткий зміст, індекси; кому
доручено розгляд, зміст доручення, термін виконання, прийняті
рішення, дата одержання відповіді. Склад зазначених елементів за необхідності може бути
доповнений (розписка виконавця в одержанні документа, хід
виконання тощо). Порядок розміщення елементів у разі проведення
автоматизованої реєстрації може визначатись організацією. У процесі автоматизованої реєстрації формується банк
реєстраційних даних. Автоматизовані банки даних забезпечують
користувача інформацією про всі документи і їх місцезнаходження за
допомогою виведення інформації на екран комп'ютера, а у разі
потреби - на принтер. Реєстраційний індекс пропозиції, заяви, скарги зазначається у
реєстраційному штампі (додаток N 5). Штамп ставиться на нижньому
полі першого аркуша документа праворуч або на іншому вільному від
тексту місці, крім місця, призначеного для підшивки. Реєстраційний індекс складається з початкової літери прізвища
заявника та порядкового номера пропозиції, заяви, скарги, що
надійшла, наприклад, Д-401. Реєстраційний індекс може бути
доповнений іншими позначеннями, що забезпечують систематизацію,
пошук, аналіз і зберігання пропозицій, заяв і скарг. На вимогу громадянина, який подав звернення до організації,
на першому аркуші копії звернення проставляється штамп із
зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного
номера звернення. Така копія повертається громадянинові. { Пункт 2
доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 26 ( 26-2011-п ) від
19.01.2011 }
3. У разі надходження повторних пропозицій, заяв і скарг їм
надається черговий реєстраційний індекс, а у відповідній графі
реєстраційно-контрольної картки, журналу або на відповідному полі
реєстраційно-контрольної картки, викликаної на екран монітора
персонального комп'ютера (під час автоматизованої реєстрації),
зазначається реєстраційний індекс першої пропозиції, заяви,
скарги. На верхньому полі першого аркуша повторних пропозицій,
заяв і скарг праворуч і на реєстраційних формах робиться позначка
"ПОВТОРНО" і підбирається все попереднє листування. Пропозиції, заяви і скарги одного й того ж громадянина з
одного і того ж питання, що надіслані різним адресатам і надійшли
на розгляд до однієї й тієї ж організації (дублетні),
обліковуються за реєстраційним індексом першої пропозиції, заяви і
скарги з доданням порядкового номера, що проставляється через
дріб, наприклад, Д-401/1, Д-401/2, Д-401/3.
4. У разі використання карткової форми реєстрації пропозицій,
заяв і скарг кількість примірників реєстраційно-контрольних карток
визначається числом картотек, що ведуться в організації. Вид
картотек та їх кількість повинні відповідати потребам забезпечення
обліку, довідкової роботи, контролю за виконанням доручень за
пропозиціями, заявами і скаргами та їх аналізу. Картотеки можуть
формуватись за розміщеними в алфавітному порядку прізвищами осіб,
від яких надійшли пропозиції, заяви і скарги, за тематикою
порушених у них питань. У необхідних випадках ведеться алфавітний покажчик прізвищ
громадян, від яких надійшли пропозиції, заяви і скарги.
5. У разі коли про результати розгляду письмової пропозиції,
заяви, скарги необхідно повідомити іншу організацію, усі
примірники реєстраційно-контрольних форм та перший аркуш
контрольованого звернення позначаються словом "КОНТРОЛЬ" або
літерою "К". Пропозиції, заяви і скарги, на які даються попередні
відповіді, з контролю не знімаються. Контроль завершується тільки
після прийняття рішення і вжиття заходів щодо вирішення
пропозиції, заяви, скарги. Рішення про зняття з контролю
пропозицій, заяв і скарг приймають посадові особи, які прийняли
рішення про контроль.
6. У разі коли за результатами розгляду пропозицій, заяв і
скарг даються письмові та усні відповіді робиться відповідний
запис у реєстраційно-контрольних формах та у документах справи на
вільному від тексту місці останнього аркуша (крім місця,
призначеного для підшивки) або в окремій довідці. Індекс письмової відповіді складається з реєстраційного
індексу та номера справи (за номенклатурою), до якої підшивається
пропозиція, заява або скарга разом з документами щодо їх
вирішення.
7. Посадові особи, які ведуть діловодство за пропозиціями,
заявами і скаргами, щороку до 15 січня готують для керівників
організацій матеріали для аналізу й узагальнення у формі
аналітичних довідок. Аналітичні довідки поточного характеру
складаються в міру потреби.
8. Пропозиції, заяви і скарги громадян після їх вирішення з
усіма документами щодо їх розгляду і вирішення та примірником
реєстраційно-контрольної форми мають бути повернуті посадовим
особам чи підрозділу службового апарату, які ведуть діловодство за
пропозиціями, заявами і скаргами, для централізованого формування
справи, картотек, банку даних. Формування і зберігання справ у
виконавців забороняється. Документи розміщуються у справах у хронологічному або
алфавітному порядку. Кожна пропозиція, заява, скарга з усіма
документами щодо її розгляду і вирішення становлять у справі
самостійну групу і вміщуються в м'яку обкладинку (додаток N 6). У
разі одержання повторної пропозиції, заяви, скарги або появи
додаткових документів вони підшиваються до даної групи документів. Під час формування справ перевіряється правильність
спрямування документів до справи, їх комплектність. Невирішені
пропозиції, заяви, скарги, а також неправильно оформлені документи
підшивати до справ забороняється. Обкладинка справи оформляється за встановленою формою
(додаток N 7).
9. Організації зберігають пропозиції, заяви і скарги для
надання довідок і використання їх в інших цілях. Відповідальність за схоронність документів за пропозиціями,
заявами і скаргами покладається на керівників, інших посадових
осіб організацій відповідно до їх функціональних обов'язків. Термін зберігання документів за пропозиціями, заявами і
скаргами визначається затвердженими керівниками організацій
переліками документів і номенклатурами справ, що утворюються у
процесі їх діяльності. Як правило, встановлюється п'ятирічний
термін зберігання пропозицій, заяв і скарг та документів,
пов'язаних з їх розглядом і вирішенням. У випадках, викликаних специфікою діяльності організації,
постійно діюча експертна комісія цієї організації може прийняти
рішення про збільшення терміну зберігання або про постійне
зберігання найцінніших пропозицій громадян. Рішення експертної комісії про збільшення термінів зберігання
документів за пропозиціями, заявами і скаргами, про відбір їх для
подальшого зберігання підлягають обов'язковому затвердженню
керівником організації.
10. Справи, що підлягають постійному, а також тимчасовому
(понад 10 років) зберіганню, передаються до архівного підрозділу
організації через два роки після завершення діловодства за ними.
Справи, що підлягають тимчасовому зберіганню (до 10 років
включно), передаються до архівного підрозділу за рішенням
керівника організації. Після закінчення встановлених термінів зберігання документи
за пропозиціями, заявами і скаргами підлягають знищенню у порядку,
встановленому Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів
України.

Додаток N 1
до Інструкції
Реєстраційно-контрольна картка
(Лицьовий бік)
—————————————————————————————————————————————————————————————————— 0203005 |Реєстраційно-контрольна картка | Відмітка про | | контроль —————————————————————————————————————————————+———————————————————— | | Адреса | ——————————+———————————————————+——————————————+———————————————————— Кореспон- | | | Пропозиція, дент | | |заява, скарга |———————————————————+——————————————+———————————————————— | | | Колективна —————————————————————————————————————————————+———————————————————— Дата |Реєстра-| Звідки| Дата | Індекс |Одержано пош- надход-|ційний |одержано|надіслання|докумен-| тою, на ження |індекс | | | та | особистому корес- | | | | | прийомі, понден-| | | | | передано ції | | | | |через уповно- | | | | | важену особу —————————————————————————————————————————————+———————————————————— | Попередні звернення від N від N | Індекси —————————————————————————————————————————————+———————————————————— |1. | Питання| Підпитання ————————+————————————————————————————————————+———————————————————— ————————+————————————————————————————————————+———————————————————— ————————+————————————————————————————————————+———————————————————— Короткий|2. | зміст |————————————————————————————————————+———————————————————— |————————————————————————————————————+———————————————————— |————————————————————————————————————+———————————————————— |3. | ————————+————————————————————————————————————+———————————————————— ————————+————————————————————————————————————+———————————————————— ————————+————————————————————————————————————+———————————————————— | |Категорія(соціальний Резо- | |стан)заявника люція |————————————————————————————————————+———————————————————— |————————————————————————————————————+———————————————————— —————————————————————————————————————————————+———————————————————— Автор резолюції | —————————————————————————————————————————————+———————————————————— Термін виконання |Виконано за_____днів ——————————————————————————————————————————————————————————————————
(Зворотний бік) Хід виконання —————————————————————————————————————————————————————————————————— Дата | Виконавець | Записи про продовження |Контрольні передачі на | | терміну, попередню | відмітки виконання | | відповідь або додаткові | | | питання | ——————————————————————————————————————————————————————————————————
——————————————————————————————————————————————————————————————————
Перевірено на місці "__"_______ 19__р. працівником апарату _______
Дата, індекс, виконання __________________Адресат_________________
Вирішено________________
—————————————————————————————————————————————————————————————————— |1. Результати |—————————————————————————————————————————————————————— розгляду |2. питань |—————————————————————————————————————————————————————— |3. —————————————————————————————————————————————————————————————————— З контролю зняв___________________________________________________
Справа___________________Том_________Аркушів______________Фонд____
Опис_______________Справа________________
Додаток N 2
До Інструкції
Зразок
ЖУРНАЛ
реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян
—————————————————————————————————————————————————————————————————— N|Дата |Прізвище,|Звідки |Порушені |Зміст |Дата, |Номер пп|надход- |ім'я, по |одержано,|питання |резо- |індекс,|спра- |ження |батькові,|дата, ін-|————————————|люції, |зміст |ви за |та реє- |адреса чи|декс, вз-| | |її дата|доку- |номе- |страцій-|місце ро-|яття на |корот-|інде-|та ав- |мента |нкла- |ний ін- |боти, ка-|контроль |кий |кси |тор, |прий- |турою |декс |тегорія | |зміст | |викона-|няті | | |(соціаль-| | | |вець, |рішен- | | |ний стан)| | | |термін |ня, ви-| | |заявника | | | |вико- |конаве-| | | | | | |нання |ць, | | | | | | | |зняття | | | | | | | |з конт-| | | | | | | |ролю | ——+————————+—————————+—————————+——————+—————+———————+———————+————— 1| 2 | 3 | 4 | 5 | 5а | 6 | 7 | 8 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 3
до Інструкції
Зразок
КАРТКА (ЖУРНАЛ)
обліку особистого прийому громадян
—————————————————————————————————————————————————————————————————— | | |Прізвище, | |Кому |Наслідки N| | |ім'я, по | |доручено |розгляду, пп| Дата | Хто |батькові, | Порушені |розгляд, |індекс, |прийому|приймає|адреса чи | питання |зміст |дата | | |місце |—————————————|доручення,|одержання | | |роботи, |корот| |термін |відповіді | | |категорія |кий |індекси|виконання |від | | |(соціальний|зміст| | |виконавця | | |стан) | | | | | | |громадянина| | | | ——+———————+———————+———————————+—————+———————+——————————+—————————— 1| 2 | 3 | 4 | 5 | 5а | 6 | 7 ——————————————————————————————————————————————————————————————————
Додаток N 4
до Інструкції
ВКАЗІВКИ
щодо заповнення реєстраційно-контрольної
картки (РКК), журналу реєстрації пропозицій,
заяв і скарг громадян і картки (журналу) обліку
особистого прийому громадян*
Реєстраційно-контрольна картка
(Лицьовий бік)
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Елементи | Пояснення до заповнення —————————————————+———————————————————————————————————————————————— Кореспондент | Прізвище, ім'я по батькові автора, для | колективних листів - запис "колективний" і | зазначається прізвище одного з авторів Адреса | Місце проживання або роботи, телефон заявника Дата надходження | Число, місяць, рік одержання кореспонденції | Реєстраційний | Початкова літера прізвища автора (для індекс | колективних листів, листів без підпису - | відповідно "КО", "БП") та порядковий номер | кореспонденції Звідки одержано | Назва організації, що надіслала | кореспонденцію Дата надіслання | Число, місяць, рік надіслання листа | кореспонденту Індекс документа | Індекс супровідного листа організації, що | переслала пропозицію, заяву, скаргу Попередні | Дати і реєстраційні індекси попередніх звернення | звернень Короткий зміст | Стислий виклад пропозиції, заяви, скарги Резолюція | Переноситься з документа або картки (журналу) | обліку особистого прийому громадян Автор резолюції | Посада, прізвище та ініціали Термін виконання | Зазначається відповідно до резолюції або | термінів виконання, встановлених | законодавством Відмітки: | Робляться у правій частині лицьового боку РКК "Контроль" або | відмітка про контроль - у лівій частині графи "К" | - про контроль організації, що переслала і | контролює виконання, у правій - про власний | контроль | вид документа | пропозиція (зауваження), заява (клопотання), | скарга; колективна, без підпису; одержано | поштою, на особистому прийомі, передано | через уповноважену особу індекси основних | заповнюються за основними питаннями, що і додаткових | порушуються у зверненнях громадян і визначені питань | у Класифікаторі звернень громадян, | затвердженому постановою Кабінету Міністрів | України від 24 вересня 2008 р. | N 858 ( 858-2008-п ), та додатковими | питаннями, визначеними відповідними | організаціями категорія | дані про заявника (інвалід, ветеран війни, (соціальний стан)| ветеран праці, багатодітна сім'я; робітник, заявника | службовець, підприємець, пенсіонер тощо) виконано за | зазначається фактичний строк виконання _______ днів | Код РКК (0203005)| Зазначається у лівому верхньому куті | лицьового боку картки за Українським | класифікатором управлінської документації Штамп "ПОВТОРНО" | Ставиться у прямокутнику ліворуч від відмітки | про контроль під час реєстрації повторних | звернень
——————————————————— * У разі використання персонального комп'ютера в діловодстві
за пропозиціями, заявами і скаргами громадян допускається
застосування реєстраційно-контрольних карток та карток обліку
особистого прийому громадян, що містять всі зазначені та інші
необхідні елементи, розміщені у послідовності, зручній для
застосування персонального комп'ютера.
(Зворотний бік) Хід виконання Дата передачі на | Зазначається дата вручення документа виконання | безпосередньо виконавцю Виконавець | Прізвище, ініціали та телефон безпосереднього | виконавця (графи заповнюються після кожного | переміщення документа) Записи про про- | Новий термін, посада і прізвище керівника, довження терміну,| який прийняв рішення про його зміну; адресат, попередню | дата, індекс, короткий зміст попередньої відповідь або | відповіді або питання додаткові питання| Контрольні | Відмітки про нагадування, стан виконання тощо відмітки | Перевірено на | Дата перевірки, прізвище та ініціали особи, місці | що здійснювала перевірку, наслідки перевірки Дата, індекс, | Дата та реєстраційний індекс документа, в виконання | якому міститься остаточне рішення Адресат | Зазначаються всі адресати, яким надіслано | документ з остаточним рішенням Результати | Короткий виклад прийнятих рішень з усіх розгляду питань | порушених питань Вирішено | Зазначається характер відповіді на | пропозицію, заяву, скаргу - позитивна або | негативна З контролю зняв | Посада, прізвище та ініціали керівника або | іншої посадової особи, яка прийняла рішення | про зняття з контролю пропозиції, заяви, | скарги, та підпис відповідального за контроль Справа ..., том | Індекс справи за номенклатурою, номер тому та ..., аркушів ... | аркушів (проставляються після прийняття | рішення) Фонд ...., опис | Проставляються після передачі справи до ...., справа ....| архіву ————————————————————————————————————————————————————————————————— Рекомендується застосовувати картки форматом А5
(148х210) та А6(105х148)

ЖУРНАЛ
реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян *
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Елементи | Пояснення до заповнення ————————————————+————————————————————————————————————————————————— Графа 1 | Порядковий номер надається в порядку | надходження Графа 2 | Число, місяць, рік надходження, початкова | літера прізвища автора (для колективних | листів, листів без підпису - відповідно "КО", | "БП") Графа 3 | Прізвище, ім'я, по батькові, адреса | проживання чи місця роботи та дані про автора | (інвалід, ветеран війни, ветеран праці, | багатодітна сім'я; робітник, службовець, | підприємець, пенсіонер тощо) Графа 4 | Найменування організації, що надіслала | пропозицію, заяву, скаргу, дата та індекс | супровідного листа, відмітка про контроль Графи 5, 5а | Стислий виклад порушених питань (підпитань) | та їх індекси, що проставляються у такому ж | порядку, як і при заповненні реєстраційно- | контрольної картки Графа 6 | Основний зміст та дата резолюції; посада, | прізвище та ініціали керівника - автора | резолюції, прізвище виконавця, термін | виконання (вказується відповідно до резолюції | або термінів, встановлених законодавством) Графа 7 | Дата, реєстраційний індекс і зміст документа, | в якому міститься остаточне рішення, та | прийняті рішення з усіх порушених питань; | виконавець, посада, прізвище керівника або | посадової особи, яка прийняла рішення про | зняття з контролю Графа 8 | Заповнюється після прийняття рішення "До | справи"
———————————————————————— * Реєстрація пропозицій, заяв, скарг ведеться в алфавітному
порядку за початковою літерою прізвища кореспондента.

КАРТКА
(ЖУРНАЛ)
обліку особистого прийому громадян
—————————————————————————————————————————————————————————————————— Елементи | Пояснення до заповнення ————————————————+————————————————————————————————————————————————— Графа 1 | Заповнюється у картці при повторному | зверненні громадян на особистий прийом, у | журналі - в порядку запису громадян на | особистий прийом Графа 2 | Число, місяць, рік прийому Графа 3 | Прізвище, ініціали та посада керівника або | іншої посадової особи, що веде прийом Графа 4 | Заповнюється аналогічно графі 3 журналу | реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян Графи 5, 5а | Аналогічно відповідним графам журналу | реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян Графа 6 | Прізвище та посада виконавця, зміст | доручення, термін виконання; якщо заявнику | дано роз'яснення на особистому прийомі, | робиться запис "Роз'яснено", а при поданні | громадянином письмової пропозиції, заяви, | скарги - запис "Лист" Графа 7 | Прийняті рішення з порушених в усному | зверненні питань; реєстраційний індекс | документа, дата одержання відповіді від | виконавця, в якій міститься остаточне рішення —————————————————————————————————————————————————————————————————— Рекомендується застосовувати картки форматом А5 (148х210) та
А6 (105х148).
{ Додаток 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 858
( 858-2008-п ) від 24.09.2008 }
Додаток N 5
ФОРМА
РЕЄСТРАЦІЙНОГО
ШТАМПА
———————————————————————————— | Найменування організації | |——————————————————————————| | дата | |——————————————————————————| | Індекс | ———————————————————————————— Розмір 41,6 х 16 мм

Додаток N 6
ФОРМА
обкладинки для пропозиції, заяви та скарги
___________________________________________________________
(назва організації)
Пропозиція, заява, скарга ___________________________________________________________ (необхідне підкреслити) ___________________________________________________________ (адреса) Підлягає поверненню

Додаток N 7 ——————————————————————————————————————————————————————————————— | | | код держархіву________ | | 20| | код організації_______ | | +—+———————————————————————————————————————————————————————| | | | _______________________ |_________________ Спр. N || | 30| | _______________________ |_________________ Оп. N || | | | _______________________ |_________________ Ф. N || +———+—+———————————————————————————————————————————————————————| | 5| | | | +—+—————————————————————————————————————————————————————— | 320| | | (найменування державного архіву) | | | | ———————————————————————————————————————————————— | | 50| | ———————————————————————————————————————————————— | | | | ———————————————————————————————————————————————— | | | | ———————————————————————————————————————————————— | | +—+—————————————————————————————————————————————————————— | | | | (найменування організації і структурного підрозділу) | | 35| | | | | | | | +—+——————————— СПРАВА N ___ ТОМ N _____ | | 15| | | | +—+—————————————————————————————————————————————————————— | | | | ———————————————————————————————————————————————— | | | | ———————————————————————————————————————————————— | | 70| | ———————————————————————————————————————————————— | | | | ———————————————————————————————————————————————— | 320| | | ———————————————————————————————————————————————— | | +—+—————————————————————————————————————————————————————— | | | | (заголовок справи) | | 25| | | | +—+—————————————————————————————————————————————————————— | | | | (дата) | | 20| | На _____ аркуш. | | | | Зберігати______________ | | +—+——————————————————————— | | | | |Ф. N _____________ | | | 30| | |Оп. N ____________ | | | | | |Спр. N ___________ | | | +—+———————————————————————————————————————————————————————| | 40| | | | | | | ————+—+———————————————————————————————————————————————————————| | | 230 | ———————————————————————————————————————————————————————————

УКАЗ

 ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ   Про першочергові заходи щодо забезпечення 
реалізації та гарантування конституційного
права на звернення до органів державної
влади та органів місцевого самоврядування
З метою забезпечення реалізації та гарантування закріплених
Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права на звернення до органів
державної влади та органів місцевого самоврядування, права
громадян на участь в управлінні державними справами, а також
підвищення ефективності роботи органів державної влади та органів
місцевого самоврядування зі зверненнями громадян, ураховуючи
необхідність об'єктивного, всебічного і вчасного розгляду звернень
громадян відповідно до вимог законодавства України, керуючись
частиною другою статті 102 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та
статтею 28 Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ),
постановляю:
1. Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим
центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським,
районним державним адміністраціям та органам місцевого
самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення
реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та
особистий прийом, обов'язкове одержання обгрунтованої відповіді,
неухильного виконання норм Закону України "Про звернення громадян"
( 393/96-ВР ), упорядкування роботи зі зверненнями громадян,
зокрема, щодо:
недопущення надання неоднозначних, необгрунтованих або
неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням
строків, установлених законодавством, безпідставної передачі
розгляду звернень іншим органам;
викоренення практики визнання заяв чи скарг необгрунтованими
без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними
рішень;
створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними
заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами
перевірок відповідних звернень;
узяття під особистий контроль керівниками відповідних органів
розгляду звернень та забезпечення проведення першочергового
особистого прийому жінок, яким присвоєно почесне звання України
"Мати-героїня", інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв
Соціалістичної Праці, Героїв Радянського Союзу, Героїв України;
приділення особливої уваги вирішенню проблем, з якими
звертаються ветерани війни та праці, інваліди, громадяни, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітні
сім'ї, одинокі матері та інші громадяни, які потребують
соціального захисту та підтримки;
запровадження постійного контролю за організацією роботи
посадових та службових осіб зі зверненнями громадян;
з'ясування причин, що породжують повторні звернення громадян,
систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в
задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості,
халатності та формалізму при розгляді звернень;
вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян,
порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення
громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до
відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності
за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків щодо
розгляду звернень громадян;
забезпечення створення та функціонування гарячих ліній і
телефонів довіри, проведення широкої роз'яснювальної роботи з
питань реалізації громадянами права на звернення та особистий
прийом.
2. Запровадити:
постійний моніторинг додержання законодавства з питань
звернень громадян місцевими державними адміністраціями та їх
структурними підрозділами, поклавши його здійснення на Секретаріат
Президента України;
періодичні, не рідше одного разу на рік, особисті доповіді
про стан роботи місцевих органів виконавчої влади зі зверненнями
громадян:
- Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів
обласних, Київської та Севастопольської міських державних
адміністрацій - перед Президентом України;
- голів районних, районних у містах Києві та Севастополі
державних адміністрацій - перед Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій.
3. Визнати за необхідне для сприяння громадянам у вирішенні
за місцем їх проживання питань, з якими вони звертаються до
органів державної влади, органів місцевого самоврядування,
утворити при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,
Київській та Севастопольській міських, районних державних
адміністраціях постійно діючі комісії з питань розгляду звернень
громадян на чолі з керівниками відповідних органів із включенням
до їх складу представників місцевих органів виконавчої влади,
органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів.
Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам
місцевих державних адміністрацій прозвітувати про утворення
зазначених комісій у місячний строк та забезпечувати в подальшому
проведення їх засідань не рідше одного разу на місяць.
4. Кабінету Міністрів України:
завершити підготовку та внести в шестимісячний строк у
встановленому порядку до Верховної Ради України проект
Адміністративно-процедурного кодексу, забезпечити його
супроводження під час розгляду парламентом;
розробити та подати в шестимісячний строк у встановленому
порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект про
внесення змін до законодавчих актів щодо вдосконалення правового
регулювання питань гарантування права громадян на звернення,
поновлення порушених прав і свобод заявників, запровадження нових
форм взаємодії між органами державної влади та органами місцевого
самоврядування, фізичними і юридичними особами, в тому числі
можливості реалізації громадянами права на звернення до органів
державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом подання
звернень із використанням мережі Інтернет;
забезпечити після набрання чинності відповідними змінами до
законів запровадження прийняття та розгляду звернень громадян, що
подаються з використанням мережі Інтернет;
затвердити у тримісячний строк єдиний загальнодержавний
класифікатор звернень громадян;
запровадити до 1 січня 2009 року єдину комп'ютерну систему
обліку звернень громадян та контролю за вирішенням порушених у них
питань в органах виконавчої влади та органах місцевого
самоврядування;
забезпечити впровадження у шестимісячний строк єдиної
методики оцінки організації роботи зі зверненнями громадян в
органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;
забезпечувати систематичне проведення перевірки стану
організації роботи зі зверненнями громадян та висвітлення в
засобах масової інформації результатів відповідної роботи за
єдиною методикою;
забезпечити подання не рідше двох разів на рік центральними
органами виконавчої влади доповідей Президентові України про стан
організації роботи зі зверненнями громадян та вжиті заходи,
спрямовані на забезпечення гарантування реалізації конституційного
права громадян на звернення;
забезпечувати систематичне висвітлення органами виконавчої
влади через засоби масової інформації та розміщення на офіційних
веб-сайтах відповідних органів узагальнених матеріалів щодо
організації роботи зі зверненнями громадян, графіків особистих
прийомів громадян посадовими особами цих органів;
вжити додаткових заходів, спрямованих на поліпшення
інформованості населення про стан роботи зі зверненнями громадян
та надання правової допомоги з цих питань;
опрацювати питання щодо створення в районних державних
адміністраціях окремих структурних підрозділів, відповідальних за
організацію роботи зі зверненнями громадян;
забезпечувати участь представників центральних органів
виконавчої влади у прийомі громадян, які звертаються до Президента
України.
5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:
затвердити річні графіки перевірок додержання законодавства
про звернення громадян у відповідних районних державних
адміністраціях, передбачивши проведення перевірок діяльності
кожної з них не рідше двох разів на рік, надати затверджені річні
графіки Секретаріату Президента України;
оприлюднювати щоквартально у засобах масової інформації та на
офіційних веб-сайтах відповідних органів узагальнені відомості про
організацію роботи зі зверненнями громадян та вирішення порушених
у них питань, надавати зазначені узагальнені відомості та дані
щодо їх оприлюднення Секретаріату Президента України;
забезпечувати щомісячне проведення дня контролю, в рамках
якого здійснювати виїзні перевірки стану виконання доручень,
наданих місцевим органам виконавчої влади за результатами розгляду
звернень громадян Президентом України, Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими
державними адміністраціями;
визначити у місячний строк представників для участі у прийомі
громадян, які звертаються до Президента України;
постійно аналізувати та узагальнювати питання, що порушуються
у зверненнях громадян, особливо повторних, виявляти причини, що їх
породжують та за результатами такого аналізу вносити в
установленому порядку пропозиції щодо розв'язання найбільш
актуальних проблем, зокрема внесення змін до актів законодавства
України.
6. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим
державним адміністраціям:
затвердити у десятиденний строк графіки проведення особистого
прийому громадян посадовими особами Ради міністрів Автономної
Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, передбачивши,
зокрема, участь в особистому прийомі заступників керівників
відповідних органів, проведення особистого прийому не рідше
чотирьох разів на місяць, у тому числі двох особистих виїзних
прийомів громадян, та забезпечувати проведення прийомів громадян
за затвердженими графіками;
надавати Секретаріату Президента України інформацію,
документи та матеріали, необхідні для здійснення постійного
моніторингу додержання місцевими державними адміністраціями та їх
структурними підрозділами законодавства з питань звернень
громадян.
7. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України:
вжити додаткових заходів щодо забезпечення нагляду за
додержанням прав громадян на звернення та особистий прийом,
додержанням законів з питань звернень громадян, поновлення
порушених прав;
забезпечувати участь представників органів прокуратури в
роботі постійно діючих комісій з питань розгляду звернень
громадян.
8. Визнати такими, що втратили чинність:
Указ Президента України від 19 березня 1997 року N 241
( 241/97 ) "Про заходи щодо забезпечення конституційних прав
громадян на звернення";
Указ Президента України від 13 серпня 2002 року N 700
( 700/2002 ) "Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації
громадянами конституційного права на звернення";
Указ Президента України від 14 квітня 2004 року N 434
( 434/2004 ) "Про невідкладні заходи з удосконалення організації
прийому громадян органами державної влади, органами місцевого
самоврядування та посадовими і службовими особами цих органів".
9. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Главу
Секретаріату Президента України.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

 Р О З' ЯСНЕННЯ   13.05.2011 

Закон України "Про доступ до публічної
інформації": інформаційний прорив в Україні
Як відомо, 9 листопада 1995 року Україна приєдналась до Ради
Європи. При вступі Україна зобов'язалась дотримуватись обов'язків,
що випливають із Статуту Ради Європи ( 994_001 ), а саме принципів
плюралістичної демократії, верховенства права та захисту прав
людини і основних свобод усіх осіб, що перебувають під її
юрисдикцією.
Зокрема, Резолюцією Парламентської Асамблеї Ради Європи від
5 жовтня 2005 року N 1466 ( 994_611 ) "Про виконання обов'язків та
зобов'язань Україною" були підбиті підсумки реалізації ключових
реформ, яких Україна потребувала і зобов'язалась реалізувати.
Парламентська Асамблея зробила висновок, що хоча Україна і
досягла значного прогресу в законодавчій сфері, вона все ще не
виконала всіх обов'язків та зобов'язань, які взяла на себе при
вступі в Раду Європи, і що верховенство права в багатьох сферах ще
не повністю досягнуте і, зокрема, закликала органи державної влади
України покращити правове регулювання доступу до інформації, а
також суворо дотримуватись статті 34 Конституції України
( 254к/96-ВР ) стосовно свободи інформації під час засекречування
документів та розсекретити всі офіційні документи, які були
закриті для загального доступу з порушенням законодавства.
На виконання зазначеної Резолюції Парламентської Асамблеї
Ради Європи ( 994_611 ) та з метою забезпечення реалізації
положень статті 34 Конституції України ( 254к/96-ВР ) стосовно
свободи інформації, статті 10 Конвенції про захист прав людини і
основоположних свобод 1950 року ( 995_004 ), статті 19
Міжнародного пакту про громадянські і політичні права ( 995_043 ),
а також для забезпечення ефективної реалізації права кожного на
свободу вираження поглядів та доступ до інформації, права на
вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації
усно, письмово або в інший спосіб, Верховною Радою України
13 січня 2011 року були прийняті Закони України "Про доступ до
публічної інформації" ( 2939-17 ) та "Про внесення змін до Закону
України "Про інформацію" ( 2657-12 ) (нова редакція), які набрали
чинності 10 травня 2011 року.
Слід зазначити, що ці два закони тісно пов'язані між собою.
Так, нова редакція Закону України "Про інформацію"
( 2657-12 ) визначатиме, зокрема, основні принципи, суб'єкти,
об'єкти інформаційних відносин в Україні та, що є інформацією, її
види.
В свою чергу, Закон України "Про доступ до публічної
інформації" ( 2939-17 ) (далі - Закон) визначатиме порядок
здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації,
що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших
розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом
( 2939-17 ), та інформації, що становить суспільний інтерес.
Перш за все, слід звернути увагу на те, що всі вимоги Закону
( 2939-17 ) поширюються лише на органи державної влади, інші
державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади
Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні
управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є
обов'язковими для виконання, а на юридичних осіб, що фінансуються
з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки
Крим, осіб, що виконують делеговані повноваження суб'єктів владних
повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання
освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг,
суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на
ринку або наділені спеціальними чи виключними правами або є
природними монополіями, та суб'єктів господарювання, які володіють
інформацією про стан довкілля, про якість харчових продуктів і
предметів побуту, про аварії, катастрофи, небезпечні природні
явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і
загрожують здоров'ю та безпеці громадян, і іншою інформацією, що
становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією),
вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та
надання відповідної інформації за запитами.
Закон ( 2939-17 ) зобов'язав всіх розпорядників інформації,
передбачених статтею 13 Закону ( 2939-17 ), надавати та
оприлюднювати публічну інформацію - відображену та задокументовану
будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була
отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних
повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством,
або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень,
інших розпорядників публічної інформації.
При цьому Законом ( 2939-17 ) встановлено, що зазначена
інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом, а
доступ до неї забезпечується шляхом систематичного та оперативного
її оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, на офіційних
веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах та
будь-яким іншим способом, а також шляхом надання її за запитами на
інформацію.
Що стосується публічної інформації з обмеженим доступом, то
нею згідно із Законом ( 2939-17 ) є конфіденційна, таємна та
службова інформація.
Конфіденційною інформацією є інформація, доступ до якої
обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних
повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку
за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. При цьому
не може бути віднесена до конфіденційної інформація, що була
отримана або створена розпорядниками інформації.
Таємною інформацією є інформація, доступ до якої обмежується
виключно в інтересах національної безпеки, територіальної
цілісності або громадського порядку з метою запобігання
заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для
захисту репутації або прав інших людей, для запобігання
розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для
підтримання авторитету і неупередженості правосуддя і лише за
умови, що розголошення цієї інформації може завдати істотної шкоди
цим інтересам або шкода від оприлюднення такої інформації
переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Таємною визнається інформація, яка містить державну,
професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу,
передбачену законом, таємницю.
Службовою інформацією є інформація, що міститься в документах
суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу
службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо
вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або
здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної
влади, процесом прийняття рішень і передують публічному
обговоренню та/або прийняттю рішень, а також інформація, що
зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної
діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної
таємниці.
Крім цього, Законом ( 2939-17 ) передбачається, що не може
бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними
коштами, володіння, користування чи розпорядження державним,
комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів,
умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові
фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці
кошти або майно, якщо оприлюднення або надання такої інформації не
може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони,
розслідуванню чи запобіганню злочину.
Також дуже цікавим є положення Закону ( 2939-17 ) стосовно
того, що декларації про доходи ( z0064-93 ) осіб та членів їхніх
сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в
органах влади, або обіймають посаду державного службовця,
службовця органу місцевого самоврядування першої або другої
категорії, є відкритою інформацією, а також стосовно того, що
обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ, і у разі,
якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для
ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Таким чином, результатом впровадження чітких підстав
обмеження доступу до публічної інформації має стати перегляд
суб'єктами владних повноважень списків документів, доступ до яких
був обмежений до набрання чинності Законом ( 2939-17 ), а це вже
величезне досягнення в розбудові ефективної та прозорої держави.
Особливої уваги заслуговують положення Закону ( 2939-17 ), що
визначають порядок реалізації права на доступ до інформації за
інформаційним запитом - проханням особи до розпорядника інформації
надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Закон ( 2939-17 ) передбачає, що запитувач має право
звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію
незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні,
без пояснення причини подання запиту.
При цьому запит на інформацію може бути індивідуальним або
колективним і може подаватися в усній, письмовій чи іншій формі
(поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір
запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Водночас Законом ( 2939-17 ) встановлюються певні вимоги до
запитів, а саме передбачається, що запит на інформацію має
містити: - ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу
електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; - загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи
зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це
відомо; - підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на
інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних
форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника
інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника.
Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури
подання запиту на інформацію, її отримання тощо.
У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні
можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має
оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію,
обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та
надати копію запиту особі, яка його подала.
Закон ( 2939-17 ) зобов'язав суб'єктів владних повноважень
визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи
їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з
них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на
будь-які носії інформації, а також мати спеціальні структурні
підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення
доступу запитувачів до інформації.
Слід враховувати, що розпорядник інформації має надати
відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з
дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації,
необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану
довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій,
катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій,
що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян,
відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання
запиту, але клопотання про термінове опрацювання запиту має бути
обґрунтованим.
Разом з цим, у разі якщо запит стосується надання великого
обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної
кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк
розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого
продовження. Про продовження строку розпорядник інформації
повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих
днів з дня отримання запиту.
Важливою гарантією реалізації права на доступ до публічної
інформації за інформаційним запитом є безоплатний характер надання
такої інформації.
Проте у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає
виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, Закон
( 2939-17 ) передбачає обов'язок запитувачів відшкодувати фактичні
витрати на копіювання та друк.
Розмір фактичних витрат визначається відповідним
розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм,
встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник
інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк
інформація надається безкоштовно.
Одночасно Законом ( 2939-17 ) визначено, що при наданні особі
інформації про себе та інформації, що становить суспільний
інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Крім цього, слід звернути увагу на те, що розпорядник
інформації має право відмовити в задоволенні запиту лише у
випадках коли він не володіє інформацією і не зобов'язаний
відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством,
володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, або коли
інформація, що запитується, належить до категорії інформації з
обмеженим доступом, або особа, яка подала запит на інформацію, не
оплатила фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком, а
також у разі недотримання вимог до запиту на інформацію.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути
зазначено прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи,
відповідальної за розгляд інформаційного запиту, дату відмови,
мотивовану підставу відмови, порядок оскарження відмови та підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в
письмовий формі.
Водночас Законом ( 2939-17 ) передбачається, що відповідь
розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана
запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті
запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною
інформацією, але якому за статусом або характером діяльності
відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний
направити цей запит належному розпоряднику з одночасним
повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку
розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту
належним розпорядником.
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до
публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких
порушень: - ненадання відповіді на запит; - ненадання інформації на запит; - безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; - неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього
Закону ( 2939-17 ); - надання або оприлюднення недостовірної, неточної або
неповної інформації; - несвоєчасне надання інформації; - необґрунтоване віднесення інформації до інформації з
обмеженим доступом; - нездійснення реєстрації документів; - навмисне приховування або знищення інформації чи
документів.
Особи, які вважають, що їхні права та законні інтереси
порушені розпорядниками інформації, мають право на оскарження
рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду, яке
здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства
України ( 2747-15 ), а також на відшкодування матеріальної та
моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Фактично громадяни України завдяки прийнятому Верховною Радою
України Закону "Про доступ до публічної інформації" ( 2939-17 )
отримали право по-європейськи легко і швидко отримувати, зокрема,
інформацію про те, як працюють органи виконавчої влади і місцевого
самоврядування.
Головний спеціаліст відділу
з питань гуманітарного
законодавства Управління
соціального, трудового
та гуманітарного Департаменту
конституційного,
адміністративного
та соціального законодавства А.О.Мішенков
ЗАКОН УКРАЇНИ

Про захист персональних даних

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 34, ст. 481)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 4452-VI від 23.02.2012, ВВР, 2012, № 50, ст.564
№ 5491-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 51, ст.715
№ 245-VII від 16.05.2013
№ 383-VII від 03.07.2013}

{У тексті Закону слова "володілець бази персональних даних" і "розпорядник бази персональних даних" у всіх відмінках і числах замінено відповідно словами "володілець персональних даних" і "розпорядник персональних даних" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 1. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв’язку з обробкою персональних даних.

Цей Закон поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

{Частину третю статті 1 виключено на підставі Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

{Частину четверту статті 1 виключено на підставі Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

{Стаття 1 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 2. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних;

володілець персональних даних - фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом;

{Абзац третій статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Державний реєстр баз персональних даних - єдина державна інформаційна система збору, накопичення та обробки відомостей про зареєстровані бази персональних даних;

{Абзац п'ятий статті 2 виключено на підставі Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

знеособлення персональних даних - вилучення відомостей, які дають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати особу;

{Абзац шостий статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

картотека - будь-які структуровані персональні дані, доступні за визначеними критеріями, незалежно від того, чи такі дані централізовані, децентралізовані або розділені за функціональними чи географічними принципами;

{Статтю 2 доповнено терміном згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем;

{Абзац статті 2 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

одержувач - фізична чи юридична особа, якій надаються персональні дані, у тому числі третя особа;

{Статтю 2 доповнено терміном згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця;

{Абзац одинадцятий статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

суб’єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються;

{Абзац дванадцятий статті 2 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

третя особа - будь-яка особа, за винятком суб’єкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних.

{Абзац тринадцятий статті 2 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 3. Законодавство про захист персональних даних

Законодавство про захист персональних даних складаютьКонституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 4. Суб'єкти відносин, пов'язаних із персональними даними

1. Суб'єктами відносин, пов'язаних із персональними даними, є:

суб'єкт персональних даних;

володілець персональних даних;

розпорядник персональних даних;

третя особа;

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений).

{Абзац шостий частини першої статті 4 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

{Абзац сьомий частини першої статті 4 виключено на підставі Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

2. Володільцем чи розпорядником персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону.

3. Розпорядником персональних даних, володільцем яких є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.

{Частина третя статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

4. Володілець персональних даних може доручити обробку персональних даних розпоряднику персональних даних відповідно до договору, укладеного в письмовій формі.

{Статтю 4 доповнено частиною четвертою згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

5. Розпорядник персональних даних може обробляти персональні дані лише з метою і в обсязі, визначених у договорі.

{Статтю 4 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 5. Об'єкти захисту

1. Об'єктами захисту є персональні дані.

{Частина перша статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

2. Персональні дані, крім знеособлених персональних даних, за режимом доступу є інформацією з обмеженим доступом.

{Частину третю статті 5 виключено на підставі Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

{Частину четверту статті 5 виключено на підставі Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 6. Загальні вимоги до обробки персональних даних

1. Мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.

{Частину першу статті 6 доповнено новим абзацом згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

У разі зміни визначеної мети обробки персональних даних на нову мету, яка є несумісною з попередньою, для подальшої обробки даних володілець персональних даних повинен отримати згоду суб’єкта персональних даних на обробку його даних відповідно до зміненої мети, якщо інше не передбачено законом.

{Абзац третій частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

2. Персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.

{Частина друга статті 6 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

3. Склад та зміст персональних даних мають бути відповідними, адекватними та ненадмірними стосовно визначеної мети їх обробки.

{Абзац перший частини третьої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

{Абзац другий частини третьої статті 6 виключено на підставі Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

4. Первинними джерелами відомостей про фізичну особу є: видані на її ім'я документи; підписані нею документи; відомості, які особа надає про себе.

5. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

6. Не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

7. Якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних, обробляти персональні дані без його згоди можна до часу, коли отримання згоди стане можливим.

8. Персональні дані обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, не довше, ніж це необхідно для законних цілей, у яких вони збиралися або надалі оброблялися.

Подальша обробка персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях може здійснюватися за умови забезпечення їх належного захисту.

{Частина восьма статті 6 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

{Частину дев'яту статті 6 виключено на підставі Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

10. Типовий порядок обробки персональних даних визначається уповноваженим органом з питань захисту персональних даних.

{Частина десята статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законами№ 4452-VI від 23.02.2012,№ 5491-VI від 20.11.2012; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 7. Особливі вимоги до обробки персональних даних

1. Забороняється обробка персональних даних про расове або етнічне походження, політичні, релігійні або світоглядні переконання, членство в політичних партіях та професійних спілках, засудження до кримінального покарання, а також даних, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних.

{Частина перша статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

2. Положення частини першої цієї статті не застосовується, якщо обробка персональних даних:

1) здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних;

2) необхідна для здійснення прав та виконання обов'язків володільця у сфері трудових правовідносин відповідно до закону із забезпеченням відповідного захисту;

{Пункт 2 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

3) необхідна для захисту життєво важливих інтересів суб'єкта персональних даних або іншої особи у разі недієздатності або обмеження цивільної дієздатності суб'єкта персональних даних;

{Пункт 3 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

4) здійснюється із забезпеченням відповідного захисту релігійною організацією, громадською організацією світоглядної спрямованості, політичною партією або професійною спілкою, що створені відповідно до закону, за умови, що обробка стосується виключно персональних даних членів цих об'єднань або осіб, які підтримують постійні контакти з ними у зв'язку з характером їх діяльності, та персональні дані не передаються третій особі без згоди суб'єктів персональних даних;

{Пункт 4 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

5) необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги;

6) необхідна в цілях охорони здоров’я, встановлення медичного діагнозу, для забезпечення піклування чи лікування або надання медичних послуг за умови, що такі дані обробляються медичним працівником або іншою особою закладу охорони здоров’я, на якого покладено обов’язки щодо забезпечення захисту персональних даних та на якого поширюється законодавство про лікарську таємницю;

{Пункт 6 частини другої статті 7 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

7) стосується вироків суду, виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом та здійснюється державним органом в межах його повноважень, визначених законом;

{Пункт 7 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 245-VII від 16.05.2013; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

8) стосується даних, які були явно оприлюднені суб'єктом персональних даних.

{Пункт 8 частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 8. Права суб'єкта персональних даних

1. Особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.

2. Суб'єкт персональних даних має право:

1) знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

{Пункт 1 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

{Пункт 2 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

3) на доступ до своїх персональних даних;

{Пункт 3 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

{Пункт 4 частини другої статті 8 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

5) пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;

{Пункт 5 частини другої статті 8 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

{Пункт 6 частини другої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

8) звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого, або до суду;

{Пункт 8 частини другої статті 8 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;

10) вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

{Частину другу статті 8 доповнено пунктом 10 згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

11) відкликати згоду на обробку персональних даних;

{Частину другу статті 8 доповнено пунктом 11 згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

12) знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

{Частину другу статті 8 доповнено пунктом 12 згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

13) на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

{Частину другу статті 8 доповнено пунктом 13 згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

{Частину третю статті 8 виключено на підставі Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 9. Повідомлення про обробку персональних даних

1. Володілець персональних даних повідомляє Уповноваженого про обробку персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних, упродовж тридцяти робочих днів з дня початку такої обробки.

Види обробки персональних даних, яка становить особливий ризик для прав і свобод суб’єктів персональних даних, та категорії суб’єктів, на яких поширюється вимога щодо повідомлення, визначаються Уповноваженим.

2. Повідомлення про обробку персональних даних подається за формою та в порядку, визначеними Уповноваженим.

3. Володілець персональних даних зобов’язаний повідомляти Уповноваженого про кожну зміну відомостей, що підлягають повідомленню, упродовж десяти робочих днів з дня настання такої зміни.

4. Інформація, що повідомляється відповідно до цієї статті, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Уповноваженого в порядку, визначеному Уповноваженим";

{Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 10. Використання персональних даних

1. Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону.

{Частина перша статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

2. Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб'єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб'єктам відносин, пов'язаних з такими даними.

{Частина друга статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

3. Використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

4. Відомості про особисте життя фізичної особи не можуть використовуватися як чинник, що підтверджує чи спростовує її ділові якості.

Стаття 11. Підстави для обробки персональних даних

1. Підставами для обробки персональних даних є:

1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;

2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;

3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;

4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;

5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;

{Частину першу статті 11 доповнено новим пунктом згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

6) необхідність захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, крім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес.

{Пункт 6 частини першої статті 11 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

{Стаття 11 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 12. Збирання персональних даних

1. Збирання персональних даних є складовою процесу їх обробки, що передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей про фізичну особу.

{Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

2. Суб’єкт персональних даних повідомляється про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, свої права, визначені цим Законом, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані:

в момент збору персональних даних, якщо персональні дані збираються у суб’єкта персональних даних;

в інших випадках протягом тридцяти робочих днів з дня збору персональних даних.

{Частина друга статті 12 в редакції Законів№ 5491-VI від 20.11.2012,№ 383-VII від 03.07.2013}

{Частину третю статті 12 виключено на підставі Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

{Частину четверту статті 12 виключено на підставі Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 13. Накопичення та зберігання персональних даних

1. Накопичення персональних даних передбачає дії щодо поєднання та систематизації відомостей про фізичну особу чи групу фізичних осіб або внесення цих даних до бази персональних даних.

2. Зберігання персональних даних передбачає дії щодо забезпечення їх цілісності та відповідного режиму доступу до них.

Стаття 14. Поширення персональних даних

1. Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.

{Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

2. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

{Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

3. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані.

4. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону.

Стаття 15. Видалення або знищення персональних даних

{Назва статті 15 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012}

1. Персональні дані видаляються або знищуються в порядку, встановленому відповідно до вимог закону.

{Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

2. Персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі:

{Абзац перший частини другої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом;

2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом;

3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого;

{Підпункт 3 частини другої статті 15 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.

{Частину другу статті 15 доповнено підпунктом 4 згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

3. Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку.

{Частина третя статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

4. Персональні дані, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом, видаляються або знищуються відповідно до вимог закону.

{Частина четверта статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

{Текст статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 16. Порядок доступу до персональних даних

1. Порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону.

2. Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.

3. Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі - запит) до персональних даних володільцю персональних даних.

4. У запиті зазначаються:

1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника);

2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника);

3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;

4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних;

{Пункт 4 частини четвертої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

5) перелік персональних даних, що запитуються;

6) мета та/або правові підстави для запиту.

{Пункт 6 частини четвертої статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

5. Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження.

Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.

Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.

6. Суб'єкт персональних даних має право на одержання будь-яких відомостей про себе у будь-якого суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, за умови надання інформації, визначеної упункті 1 частини четвертоїцієї статті, крім випадків, установлених законом.

{Частина шоста статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 17. Відстрочення або відмова у доступі до персональних даних

1. Відстрочення доступу суб'єкта персональних даних до своїх персональних даних не допускається.

2. Відстрочення доступу до персональних даних третіх осіб допускається у разі, якщо необхідні дані не можуть бути надані протягом тридцяти календарних днів з дня надходження запиту. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у запиті, не може перевищувати сорока п'яти календарних днів.

Повідомлення про відстрочення доводиться до відома третьої особи, яка подала запит, у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

У повідомленні про відстрочення зазначаються:

1) прізвище, ім'я та по батькові посадової особи;

2) дата відправлення повідомлення;

3) причина відстрочення;

4) строк, протягом якого буде задоволено запит.

3. Відмова у доступі до персональних даних допускається, якщо доступ до них заборонено згідно із законом.

У повідомленні про відмову зазначаються:

1) прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка відмовляє у доступі;

2) дата відправлення повідомлення;

3) причина відмови.

Стаття 18. Оскарження рішення про відстрочення або відмову в доступі до персональних даних

1. Рішення про відстрочення або відмову у доступі до персональних даних може бути оскаржено до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або суду.

{Частина перша статті 18 в редакції Закону№ 5491-VI від 20.11.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

2. Якщо запит зроблено суб'єктом персональних даних щодо даних про себе, обов'язок доведення в суді законності відмови у доступі покладається на володільця персональних даних, до якого подано запит.

{Частина друга статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

Стаття 19. Оплата доступу до персональних даних

1. Доступ суб'єкта персональних даних до даних про себе здійснюється безоплатно.

2. Доступ інших суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, до персональних даних певної фізичної особи чи групи фізичних осіб може бути платним у разі додержання умов, визначених цим Законом. Оплаті підлягає робота, пов'язана з обробкою персональних даних, а також робота з консультування та організації доступу до відповідних даних.

3. Розмір плати за послуги з надання доступу до персональних даних органами державної влади визначається Кабінетом Міністрів України.

4. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право на безперешкодний і безоплатний доступ до персональних даних відповідно до їх повноважень.

Стаття 20. Зміни і доповнення до персональних даних

1. Володільці чи розпорядники персональних даних зобов'язані вносити зміни до персональних даних на підставі вмотивованої письмової вимоги суб'єкта персональних даних.

{Частина перша статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

2. Володільці чи розпорядники персональних даних зобов’язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб’єктів відносин, пов’язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб’єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили.

{Частина друга статті 20 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

3. Зміна персональних даних, які не відповідають дійсності, проводиться невідкладно з моменту встановлення невідповідності.

Стаття 21. Повідомлення про дії з персональними даними

1. Про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб'єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.

2. Повідомлення, зазначені у частині першій цієї статті, не здійснюються у разі:

1) передачі персональних даних за запитами при виконанні завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом;

2) виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом;

3) здійснення обробки персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях;

4) повідомлення суб’єкта персональних даних відповідно до вимогчастини другої статті 12цього Закону.

{Частину другу статті 21 доповнено пунктом 4 згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012}

3. Про зміну, видалення чи знищення персональних даних або обмеження доступу до них володілець персональних даних протягом десяти робочих днів повідомляє суб'єкта персональних даних, а також суб'єктів відносин, пов'язаних із персональними даними, яким ці дані було передано.

{Частина третя статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 22. Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних

1. Контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних у межах повноважень, передбачених законом, здійснюють такі органи:

1) Уповноважений;

2) суди.

{Стаття 22 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012; текст статті 22 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 23. Повноваження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних

1. Уповноважений має такі повноваження у сфері захисту персональних даних:

1) отримувати пропозиції, скарги та інші звернення фізичних і юридичних осіб з питань захисту персональних даних та приймати рішення за результатами їх розгляду;

2) проводити на підставі звернень або за власною ініціативою виїзні та безвиїзні, планові, позапланові перевірки володільців або розпорядників персональних даних в порядку, визначеному Уповноваженим, із забезпеченням відповідно до закону доступу до приміщень, де здійснюється обробка персональних даних;

3) отримувати на свою вимогу та мати доступ до будь-якої інформації (документів) володільців або розпорядників персональних даних, які необхідні для здійснення контролю за забезпеченням захисту персональних даних, у тому числі доступ до персональних даних, відповідних баз даних чи картотек, інформації з обмеженим доступом;

4) затверджувати нормативно-правові акти у сфері захисту персональних даних у випадках, передбачених цим Законом;

5) за підсумками перевірки, розгляду звернення видавати обов’язкові для виконання вимоги (приписи) про запобігання або усунення порушень законодавства про захист персональних даних, у тому числі щодо зміни, видалення або знищення персональних даних, забезпечення доступу до них, надання чи заборони їх надання третій особі, зупинення або припинення обробки персональних даних;

6) надавати рекомендації щодо практичного застосування законодавства про захист персональних даних, роз’яснювати права і обов’язки відповідних осіб за зверненням суб’єктів персональних даних, володільців або розпорядників персональних даних, структурних підрозділів або відповідальних осіб з організації роботи із захисту персональних даних, інших осіб;

7) взаємодіяти із структурними підрозділами або відповідальними особами, які відповідно до цього Закону організовують роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці; оприлюднювати інформацію про такі структурні підрозділи та відповідальних осіб;

8) звертатися з пропозиціями до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо прийняття або внесення змін до нормативно-правових актів з питань захисту персональних даних;

9) надавати за зверненням професійних, самоврядних та інших громадських об’єднань чи юридичних осіб висновки щодо проектів кодексів поведінки у сфері захисту персональних даних та змін до них;

10) складати протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності та направляти їх до суду у випадках, передбачених законом;

11) інформувати про законодавство з питань захисту персональних даних, проблеми його практичного застосування, права і обов’язки суб’єктів відносин, пов’язаних із персональними даними;

12) здійснювати моніторинг нових практик, тенденцій та технологій захисту персональних даних;

13) організовувати та забезпечувати взаємодію з іноземними суб’єктами відносин, пов’язаних із персональними даними, у тому числі у зв’язку з виконаннямКонвенції про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних данихтаДодаткового протоколудо неї, інших міжнародних договорів України у сфері захисту персональних даних;

14) брати участь у роботі міжнародних організацій з питань захисту персональних даних.

2. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини включає до своєї щорічної доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні звіт про стан додержання законодавства у сфері захисту персональних даних.

{Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 24. Забезпечення захисту персональних даних

1. Володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов’язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.

2. В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також у володільцях чи розпорядниках персональних даних, що здійснюють обробку персональних даних, яка підлягає повідомленню відповідно до цього Закону, створюється (визначається) структурний підрозділ або відповідальна особа, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці.

Інформація про зазначений структурний підрозділ або відповідальну особу повідомляється Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, який забезпечує її оприлюднення.

3. Структурний підрозділ або відповідальна особа, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці:

1) інформує та консультує володільця або розпорядника персональних даних з питань додержання законодавства про захист персональних даних;

2) взаємодіє з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та визначеними ним посадовими особами його секретаріату з питань запобігання та усунення порушень законодавства про захист персональних даних.

4. Фізичні особи - підприємці, у тому числі лікарі, які мають відповідну ліцензію, адвокати, нотаріуси особисто забезпечують захист персональних даних, якими вони володіють, згідно з вимогами закону.

{Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом№ 5491-VI від 20.11.2012; в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Стаття 25. Обмеження дії цього Закону

1. Обмеження дії статей 6, 7 і 8 цього Закону може здійснюватися у випадках, передбачених законом, наскільки це необхідно у демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, економічного добробуту або захисту прав і свобод суб’єктів персональних даних чи інших осіб.

2. Дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього Закону, якщо така обробка здійснюється:

1) фізичною особою виключно для особистих чи побутових потреб;

2) виключно для журналістських та творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів";

{Стаття 25 в редакції Закону№ 383-VII від 03.07.2013}

Кiлькiсть переглядiв: 4803

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.